Створення захисту дитини від туберкульозу розпочинають з перших днів життя.
Відповідно до Календаря профілактичних щеплень, вакцинація проводиться через 24 години від народження до виписки з пологового стаціонару.
Проте якщо з різних причин щеплення у пологовому не було проведене, дитину необхідно вакцинувати якомога швидше після виписки. Вакцинація дітей проти туберкульозу забезпечується коштом держави, є безоплатною, як і щеплення проти гепатиту В, кашлюку, правця, дифтерії, поліомієліту, Hib-інфекції, кору, епідпаротиту, краснухи та ВПЛ-інфекції.
Якщо у дитини до 7 місяців не було відомого контакту з людиною, яка хворіє на туберкульоз, щеплення проводиться без попередньої діагностики — тобто без проби Манту чи інших шкірних тестів / тестів вивільнення гамма-інтерферону.
Дітям від 7 місяців і старше вакцинація проводиться виключно після цих тестів, і малюка щеплюють лише у разі отримання негативного результату. Важливо, що цей тест має термін дії. Якщо дитині провели діагностику, щеплення БЦЖ має бути проведене протягом 2 місяців після цього.
Вакцинація доступна до 18 років. Наздогнати пропущене щеплення БЦЖ можна в будь-якому віці до повноліття, якщо дитина не була вакцинована раніше.
Якщо не сформувався рубчик: діти, які вже були щеплені БЦЖ, але у них не з’явився характерний рубчик, не підлягають повторній вакцинації, якщо є достовірне документальне підтвердження проведення цього щеплення раніше.
Ваш алгоритм дій:
Зверніться до свого педіатра або сімейного лікаря, з яким підписано декларацію.
Лікар оцінить наявність протипоказань.
Залежно від віку лікар одразу запланує вакцинацію або призначить попередній тест.
Захистіть свого малюка вчасно! Вакцина БЦЖ надійно оберігає немовлят від генералізованих та смертельно небезпечних форм туберкульозу, таких як туберкульозний менінгіт.
Як зберігаються вакцини та як перевірити дотримання правил зберігання самостійно?
Перш ніж потрапити до кабінету, де роблять щеплення, вакцина проходить довгий шлях. На кожній його ланці температура тримається в діапазоні від +2℃ до +8℃, а для певних вакцин може сягати −80℃. Це називається холодовим ланцюгом.
Почнемо з кінця: в медзакладі, де роблять щеплення, знаходиться декілька спеціальних холодильників. Кожен з них може підтримувати стабільну температуру щонайменше протягом 72 годин. У разі відключень електроенергії, обладнання підключається до резервних засобів живлення.
Вакцини переносять у сумці-холодильнику або термобоксі з охолоджувальними елементами, які можуть тримати необхідну для транспортування температуру від 152 годин.
До медичних закладів вакцини потрапляють з обласних складів, куди їх своєю чергою доставляють з національних. Усі склади обладнані сертифікованими ВООЗ спеціальними холодильними камерами-кімнатами.
До українських складів вакцини доставляють у автомобілях-рефрижераторах. Такі самі авторефрижератори транспортують вакцини зі складу компанії-виробника. Весь цей час вакцини не покидають термобоксів — це гарантує безперебійне підтримання правильної температури.
В кожному холодильнику, термобоксі та холодильній сумці є термологери — автоматичні дистанційні реєстратори температури. Якщо на якомусь етапі температурний режим буде порушено — це одразу зафіксують.
Переконатися, що вакцина зберігалася правильно, можна і самостійно. Перед щепленням попросіть оглянути флакон: на кришечці або етикетці є спеціальна наліпка-термоіндикатор.
Позначка на ній має виглядати, як темне коло зі світлішим квадратом всередині. Якщо квадрат на термоіндикаторі темніший за коло або його не видно взагалі — таку вакцину використовувати не можна.
Холодовий ланцюг в Україні побудований за найкращими світовими стандартами й відповідає вимогам ВООЗ. Якість вакцини контролюється на кожному кроці, тож ви можете бути впевненими: вакцинація вас та ваших дітей буде безпечною та ефективною.
Існує хибна думка, що хронічні захворювання є протипоказанням для вакцинації. Насправді все навпаки: наявність таких хвороб робить імунітет особливо вразливим, тому особливо важливо вакцинуватися.
Для пацієнтів із діабетом, астмою, серцевими, нирковими або аутоімунними патологіями інфекційні захворювання становлять значно вищу загрозу, ніж для здорових людей. Вони можуть спровокувати небезпечне загострення основної хвороби або призвести до госпіталізації.
Наприклад, кір може викликати пневмонію в людей, які живуть з ВІЛ, вірус грипу також збільшує ризик розвитку пневмонії у людей з астмою, а пневмококова інфекція є небезпечною для людей із видаленою селезінкою.
Тож про які щеплення йдеться? Передусім — про всі щеплення за національним Календарем. Також, варто розглянути можливість провести вакцинацію рекомендованими щепленнями.
Вакцинацію від пневмококової інфекції та щорічне щеплення від грипу варто проводити людям, які мають хвороби органів дихання: астму, хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ), а також для пацієнтів із муковісцидозом, тощо.
Такий самий захист необхідний при цукровому діабеті будь-якого типу, серцево-судинних патологіях, після встановлення кохлеарного імпланту, при захворюваннях або відсутності селезінки, а також при імунодефіцитних станах.
Щеплення від гепатитів А та В є вкрай важливими для людей із хворобами печінки, порушеннями згортання крові, анемією або для тих, хто потребує діалізу. Пацієнти з імунодефіцитами також мають вищий ризик при інфікуванні розвивати хронічний перебіг гепатиту В. В останньому випадку також їм варто щепитися проти менінгококової інфекції.
Важливо враховувати один ключовий нюанс: пацієнтам з деякими імунодефіцитами заборонено вводити живі вакцини. Йдеться про щеплення від вітряної віспи, БЦЖ, ротавірусної інфекції, оральної поліомієлітної вакцини тощо. Вибір конкретного препарату має відбуватися винятково за підсумками консультації лікаря.
Хронічні захворювання не є приводом відмовлятися від захисту. Навпаки, це пряме показання не лише для обов’язкових, а й для додаткових щеплень за станом здоров’я.
В умовах війни наша вразливість до інфекцій зростає. Травми внаслідок обстрілів, контакти з кров’ю поранених, життя у великих колективах — додаткові ризики для здоров’я через загрозу інфікуватися небезпечними інфекціями.
Про які щеплення варто подбати і проти чого потрібно регулярно поновлювати вакцинацію?
Щеплення проти дифтерії та правця. Збудник правця потрапляє в організм через подряпини та рани з ґрунту безпосередньо або через посередників (наприклад, при укусах чи забруднені предмети — цвях). При тяжкому перебігу правця розвивається спазм усіх м’язів тіла, настільки потужний, що може зламати кістки людини.
Ревакцинація проти дифтерії і правця потрібна кожні десять років після 16 років. Це щеплення безоплатне за Календарем.
Щеплення проти гепатиту В. Оскільки гепатит В передається через кров та біологічні рідини, ризик інфікування суттєво зростає у разі контакту з кров’ю чи іншими рідинами організму травмованих та поранених внаслідок бойових дій. Якщо ви народилися до 2000-х років, швидше за все, ви не маєте цього щеплення. Обговоріть можливість проведення цієї вакцинації зі своїм лікарем вже сьогодні.
Вакцинація проти вірусу грипу. Щеплення захищає від тяжкого перебігу хвороби та одночасно знижує навантаження на медичну систему. Вакцина є рекомендованою, її можна придбати в аптеці або у приватному медзакладі, а зробити безпосередньо ін’єкцію — у свого сімейного лікаря. А деякі аптеки вже пропонують пройти вакцинацію у них безпосередньо.
Існують також інші вакцини, які особливо доречні в умовах війни. Йдеться про рекомендовані щеплення, які можна придбати власним коштом або отримати у певних громадах, якщо там працюють відповідні програми. А саме: щеплення проти гепатиту А, вітряної віспи, пневмококової та менінгококової інфекції тощо.
Зверніться до свого сімейного лікаря, щоб отримати консультацію та спланувати необхідні щеплення. Вчасна вакцинація — це ваш захист проти небезпечних захворювань.
Попри поширене упередження, що вакцинація винятково — для дітей, захист від інфекційних хвороб необхідний людині протягом усього життя.
З плином часу сформований через вакцинацію у дитинстві імунітет проти деяких небезпечних захворювань поступово згасає. Тож необхідно регулярно оновлювати щеплення у дорослому віці.
Також якщо дорослий не був вакцинований чи не зустрівся зі збудником інфекційної хвороби в дитинстві (наприклад, не перехворів вітрянкою чи гепатитом А), то варто пройти вакцинацію.
За Календарем профілактичних щеплень, для дорослих передбачена ревакцинація проти дифтерії та правця щодесять років, починаючи з 16 років. Вакцинуватися можна у сімейного лікаря, це щеплення — безоплатне.
Рекомендується щороку оновлювати щеплення проти грипу, бажано перед початком епідемічного сезону, та проти COVID-19 (для людей із груп ризику).
Дорослим також варто розглянути вакцинацію проти гепатиту А, якщо не перехворіли раніше (якщо присутні антитіла IgG до вірусу гепатиту А, то імунітет вже є).
Особливо варто пройти вакцинацію дорослим, якщо вони проживають або перебувають у регіонах із підвищеним ризиком поширення інфекції, часто подорожують, працюють у сфері громадського харчування, освіти чи догляду за людьми. Гепатит А передається через забруднену воду, харчові продукти та побутові контакти, а вакцинація є надійним способом профілактики захворювання.
Також дорослим, які не були щеплені в дитинстві, рекомендовано пройти курс вакцинації проти гепатиту B. Збудник передається через кров та інші біологічні рідини і може спричиняти тяжкі ураження печінки.
Актуальною для дорослих залишається вакцинація проти інфекції, що викликана вірусом папіломи людини (ВПЛ), що є профілактикою онкологічних захворювань — раку шийки матки, а також піхви, вульви, ротоглотки та статевого члена. У дорослому віці щеплення має сенс, поки людина має статеві зв’язки, адже вакцинація може захистити від наступних інфікувань та інших типів ВПЛ.
Для майбутніх батьків рекомендується розглянути можливість щеплення проти кашлюку, адже це дозволяє захистити новонароджену дитину від кашлюка до моменту її власної імунізації. Це називається “стратегією кокона”.
Зверніться до вашого сімейного лікаря та проконсультуйтеся щодо вакцинації у дорослому віці. Турбота про власне здоров’я актуальна у будь-якому віці.
