Народження і становлення Нововолинська пов’язане з освоєнням Львівсько-Волинського вугільного басейну. На початку 50-х років минулого століття на заході Волинської області розпочалася розробка покладів кам’яного вугілля, які тягнуться вздовж українсько-польського кордону. На землях чотирьох сіл: Низкиничі, Дорогиничі, Будятичі та Русовичі, що входили до складу сусіднього Іваничівського району, будувалося майбутнє місто.
Історія розвитку вугільної промисловості Волині почалася ще в 1912 році, коли російський вчений М.Тетяєв і польський науковець Я.Самсонович теоретично довели наявність покладів кам’яного вугілля на теренах Західної України.
Безпосередньо історія нововолинських шахт започаткована у 50-і роки XX століття, коли почали розробляти пласти кам’яного вугілля і розвивати Львівсько-Волинський вугільний басейн.
Його зародження пов’язувалось із створенням паливно-енергетичної бази для потреб західних областей України, Прибалтики, Білорусі, Молдови. Тому перед шахтобудівниками було поставлене завдання: у стислі терміни спорудити групу шахт, щоб створити паливно-енергетичну базу Західного регіону України. I шахтобудівники це завдання успішно виконали. В липні 1954 року первісток Львівсько-Волинського вугільного басейну – шахта №1 „Нововолинська” видала на-гора з підземних надр такі очікуванні тонни чорного золота. А згодом одне за одним почали виростати інші вугільні підприємства: шахти №№ 2,3,4, 5, 6, 7,8,9.
Історія вугільного басейну – це люди, їхні долі, долі їх сімей, доля вугільних підприємств, міста Нововолинська, селища Благодатного.
Чимало видатних імен шахтарів подарувала волинська земля. Це О. Курмаз, І. Фомін, Г. Бельман, І. Гайдаш, О. Разборський, В. Шиманський, О. Захарчук, Д. Баклан, О. Мотін, О. Горбунов, П. Марков, І. Мартиненко. Можна довго перераховувати імена славних гірників, які своєю працею зробили вагомий внесок у розвиток вугільної промисловості Волині, працю котрих Батьківщина оцінила і відзначила урядовими нагородами.
„На місці вбогих сіл,
Де час дрімав межи колось –
Копрами в небо наче пісня
Шахтарське місто піднялось”, –
писав нововолинський поет і композитор О. Каліщук.
З Підмосков’я на будівництво шахт Волині у 1950 році прибув з бригадою у складі 12 чоловік шахтар з діда-прадіда Ф.Булахов. У цій бригаді працював і знаний прохідник, Герой Соціалістичної праці I. Чуркін, який у своїй книзі „Підземні скороходи”, згадуючи трудове життя в Нововолинську, писав: „Тут, на будівництві першої нововолинської, я пізнав перші радощі і турботи своєї нової професії, тут по-справжньому її полюбив”.
10 квітня 1951 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР засновано селище нововолинських шахтарів у складі Іваничівського району. Йому дали назву „Нововолинське”.
Першим поселенцям нового селища – його будівельникам – належало в короткий термін збудувати шахти, житло, підприємства будматеріалів та для ремонту будівельних і шахтних машин, прокласти понад 30 км залізничних та шосейних доріг. А крім того – школи, лікарню, клуб, бібліотеки, їдальні, побутові майстерні.
У березні 1950 року зібрано перший дерев’яний будинок майбутнього міста Нововолинська, де розмістилася будівельна контора.
Цього ж року відкрито першу школу, яка називалась Низкиничівська восьмирічна школа № 2, де директором було призначено Н.Суглобову.
А в грудні відкрила двері лікарня на 15 ліжок, в якій працювало двоє лікарів.
30 серпня 1951 року вперше у новозбудованому клубі відзначали професійне свято – День шахтаря.
У квітні 1957 року робітниче селище Нововолинськ стає містом районного підпорядкування, а з 25 вересня 1958 року Указом Президії Верховної Ради У РСР його віднесено до міст обласного значення.
Марія Сопронюк, ветеран шахтарської праці
Сьогодення Нововолинська
25 жовтня 2020 року утворена Нововолинська міська територіальна громада. До її складу увійшли: місто Нововолинськ – адміністративний центр, селище Благодатне, села Грибовиця, Гряди, Низкиничі, Тишковичі, Хренів та Кропивщина. Площа громади – 75,3 км. кв. Населення – понад 58 тисяч мешканців.
Нововолинська громада має вигідне транспортно-географічне розташування. Знаходиться у п’яти кілометрах від державного кордону з Республікою Польща, за 30 км від автопереходу Устилуг, за 100 км до автопереходу і пасажирського залізничного переходу Ягодин. Відтак Нововолинськ вигідно з’єднує прикордонну територію Західної України та Східної Польщі, входить до транскордонного переходу “Єврорегіон Буг”, через який здійснюються інтенсивні зовнішньоекономічні зв’язки регіонів України з Європейськими державами.
Одним із пріоритетних напрямків розвитку Нововолинської громади є посилення інвестиційної привабливості завдяки створенню сприятливого клімату для бізнесу та інвесторів. Свого часу інвестиції пожвавили ділове життя в Нововолинську. Тут з’явилися і успішно функціонують сучасні підприємства – ТОВ “ВМК-Україна”, “Кроноспан УА”, “Олія Волині”, “Алюглас”, ”Хан-Електробау”. Їх перелік можна продовжувати.
Важливим фактором розвитку економіки стало підприємництво.
Споживчий ринок представлений широкою мережею продовольчих і промислових магазинів. Кожного року з’являються нові заклади торгівлі, підприємства ресторанного типу.
Вагому роль у розвитку міста завжди відігравала інтелігенція – творець інтелектуальних та духовних цінностей. Працівники, які трудяться у галузях освіти, охорони здоров’я, культури, спорту більш як за пів-столітній період життєдіяльності мають значні досягнення.
У Нововолинську створені всі умови для виховання високоосвіченої людини та розвитку її здібностей. Гордість міста – заклади освіти. Тішать вагомі здобутки у навчально-виховному процесі ліцею-інтернату Волинської обласної ради, гімназії, НВК “Спеціалізована школа №1-колегіум”, загальноосвітніх шкіл, позашкілля, що є свідченням високого професіоналізму педагогічних кадрів та рівня знань їх вихованців.
Результативно й наполегливо працюють на майбутнє викладачі навчальних закладів: Нововолинського навчально-наукового інституту економіки та менеджменту Тернопільського національного економічного університету, Нововолинського електромеханічного коледжу. Функціонує Нововолинський центр професійно-технічної освіти.
На забезпечення якісної медичної допомоги населенню спрямовують зусилля заклади охорони здоров’я. За рахунок запровадження нових методів діагностики та лікування захворювань з кожним роком у центральній міській лікарні покращується рівень надання медичної допомоги.
Розвивається база для занять фізкультурою і спортом. До послуг мешканців спортивно-оздоровчий комплекс “Шахтар”. Складовою цієї спортивної споруди є стадіон з футбольним полем, Будинок спорту, майданчик зі штучним покриттям, тенісні корти. Місто має хороші спортивні традиції. Щорічно проводиться багато фізкультурно-оздоровчих заходів.
Сучасна життєдіяльність Нововолинська ґрунтується на засадах відродження духовності. Релігійні конфесії, які діють тут, мирно співіснують між собою.
Нововолинська громада розвивається, активно розширює міжнародне співробітництво. Економічно та духовно співпрацює з багатьма зарубіжними країнами. Підтримує партнерські стосунки з містами Кельме (Литва), Резекне (Латвія), Біліна (Чехія), Білгорай, Риманув, гміна Ярачево (Польща) та іншими. У Нововолинська є добра перспектива і європейський вектор розвитку.
Влада муніципалітету свої зусилля спрямовує на те, щоб за рівнем та якістю життя Нововолинська громада відповідала параметрам сучасної європейської цивілізації та культури.
Здобутки у різних галузях життєдіяльності та позитивні зміни відбуваються завдяки щоденній праці жителів та прагненню зробити місто ще кращим.