Як контролювати стан охорони праці на підприємстві: основні кроки у поміч

Контроль за станом охорони праці (далі — контроль) — один із найважливіших складників системи управління охороною праці підприємства. Його мета — виявити відхилення від норм в умовах праці; перевірити, як працівники виконують свої обов’язки з охорони праці; запобігти технологічним порушенням, нещасним випадкам, аваріям, пожежам, професійним захворюванням та іншим надзвичайним подіям на виробництві.

Контроль мають здійснювати керівники та відповідальні особи всіх рівнів управління виробництвом. У створенні безпечних умов праці на підприємстві значну роль також відіграє громадський контроль, який можуть проводити громадські інспектори з охорони праці.

Основні види контролю відокремленого підприємства:

– триступеневий адміністративно-громадський контроль;

– оперативний контроль керівників робіт та інших відповідальних осіб підприємства —

наприклад, служби охорони праці (СОП);

– контроль вищої організації;

– контроль місцевих органів влади (органів самоврядування);

– відомчий контроль;

– громадський контроль;

– контроль органів державного нагляду.

Триступеневий адміністративно-громадський контроль проводять на трьох рівнях управління:

I  рівень — начальник виробничої дільниці, зміни, бригади (майстер, бригадир) спільно  з уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці;

II рівень — начальник об’єкта, цеху, підрозділу, служби спільно зі спеціалістами відповідних служб цеху — механіком, електриком, технологом — перевіряють стан охорони праці;

III   рівень — стан охорони праці на підприємстві перевіряє комісія, до складу якої входять: керівник або уповноважений заступник керівника підприємства (голова комісії), керівник СОП, голова профкому (уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства — головний технолог, головний механік, головний енергетик.

Керівник підприємства може розробляти власну схему адміністративно-громадського контролю. Так, на малих підприємствах II ступінь контролю можна не проводити, а потрібні тільки I та III ступені контролю. На великих підприємствах із самостійними структурними підрозділами, розташованими на значних відстанях та в різних населених пунктах, періодичність II та III ступенів контролю можна збільшити.

Триступеневий контроль організовує керівник підприємства. Координує контроль на підприємстві керівник СОП та голова профспілкового комітету (за наявності). Керівник СОП контролює виконання вимог охорони праці в усіх структурних підрозділах та службах підприємства.

Контроль підприємства передбачає планування робіт з охорони праці — перспективне (на рік) та оперативне (на місяць, квартал), зі складанням графіка перевірок.

Триступеневий контроль не виключає проведення адміністративного контролю щодо виконання функціональних обов’язків посадових осіб підприємства.

Як часто проводити контроль, визначає керівник підприємства за погодженням із трудовим колективом. Це насамперед залежить від ступеня небезпеки виробництва.

Для прикладу, періодичність контролю на підприємстві з виробництвом:
– високого ступеня ризику:

I ступінь — щоденно; II ступінь — щотижня; III ступінь — щомісячно;
– середнього ступеня ризику:

 I ступінь — щотижня (щодекадно); II ступінь — щомісячно; III ступінь — щоквартально (такий контроль можна умовно назвати поточним).

В інших випадках — зокрема, у структурних підрозділах, не пов’язаних з експлуатацією засобів виробництва підвищеної небезпеки (бухгалтерія, відділ технічного забезпечення, планово-виробничий відділ) — доцільність триступеневого контролю та його періодичність визначає керівник підприємства.

Державний нагляд за охороною праці на підприємстві здійснюють представники державних органів контролю. У перевірках, які проводять представники цих органів на підприємстві, мають брати участь керівник СОП та керівники підрозділів, які перевіряють.

Контроль на підприємстві або у відокремленому структурному підрозділі можна поділити на вибірковий (цільовий), періодичний та оперативний (поточний).

Результати контролю можна розглядати після перевірки на нараді, засіданні комісії з питань охорони праці або загальних зборах трудового колективу підприємства. Там дають оцінку діям працівників та оцінюють стан охорони праці в підрозділі або загалом по підприємству, а також приймають рішення щодо працівників, які припустилися недоліків або сприяли своїми діями невиконанню вимог, норм і правил, інструкцій з охорони праці, технологічних регламентів та інших документів.

Результати нарад на підприємстві оформлюють протоколом. У ньому вказують заходи для поліпшення стану охорони праці, строки усунення виявлених недоліків та їх відповідальних виконавців. Форму протоколу визначають нормативні документи з діловодства. За забезпечення структурних підрозділів протоколами проведених нарад з охорони праці відповідає керівник СОП.

Заходи, що випливають із рішень нарад з охорони праці, виконуються обов’язково. Виконання заходів, обумовлених рішенням наради з охорони праці, контролює керівник СОП. А виконання заходів, обумовлених рішенням зборів охорони праці у виробничих підрозділах, — керівники підрозділів (постійно) і технічний керівник (головний інженер).

На засіданні комісії з питань охорони праці мають бути присутніми: керівник підприємства, заступники керівника, яких залучають до організації виробничої діяльності підприємства, керівник СОП, головні спеціалісти та, за потреби, інші працівники.

 На оперативних нарадах із питань охорони праці підприємства: керівник підприємства, технічний керівник, головні спеціалісти, начальники відділів, начальники виробничих підрозділів (їхні заступники), керівник СОП.

На оперативних зборах з охорони праці структурного підрозділу: керівник підрозділу, керівник СОП, інженерно-технічний персонал підрозділу, уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, бригадири (ланкові).

На нараді або засіданні комісії має брати участь голова профспілки або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, а також представники державних органів контролю.

Отже, контроль за станом охорони праці — найбільш відповідальна та трудомістка функція процесу управління, від якої залежить функціонування системи управління охороною праці підприємства загалом. Оперативно виявити можливі відхилення від норм безпеки праці, перевірити виконання запланованих заходів та управлінських рішень можна лише на підставі регулярного й об’єктивного контролю.

Чинні норми та правила охорони праці зазвичай не регламентують, як проводити контроль за станом охорони праці. Тож форми організації контролю та його наповнення покладають на роботодавця.

Кількість ступенів контролю залежить від структури управління підприємством, видів робіт та масштабів підприємства.

Для підприємств, які належать до високого ступеня ризику, необхідний оперативний (щоденний) контроль. А для підприємств, які відносять до середнього ступеня ризику, — щотижневий або щоквартальний контроль. Для підприємств із середнім ступенем ризику поточний контроль можна назвати оперативним.

    Начальник відділу профілактики страхових випадків – страховий експерт з охорони праці Нововолинського відділення управління Фонду соціального страхування України у Волинській області – Е. Новіков