Публікації: Податкова інспекція

Cума комунальних платежів, яка згідно договору оренди відшкодовується орендарем окремо від орендної плати, включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи (орендодавця), – наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.
Відповідно до п.п. 2 п.292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку. До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ. Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ). Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 108.01.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії  ГУ ДПС у Волинській області

У разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:-один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см. та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що відповідно до п. 5 глава 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), використання книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:
-наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;
-здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;
-щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Перед початком використання КОРО на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору (п. 4 глави 4 розд. ІІ Порядку).
Заповнення КОРО на господарську одиницю здійснюється наступним чином:
-у графі 1 «Дата» – вказується день проведення розрахункових операцій;
– у графі 2 «Номер розрахункової книжки» – номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої розрахункової книжки та літери «к»;
-у графах 3 і 4 «Номер та серія розрахункової квитанції: першої, останньої» – реквізити розрахункових квитанцій проведених протягом дня (першої та останньої);
– у графі 5 «Сума готівки службове внесення» зазначається сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, яка вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення»;
– у графі 6 «Сума готівки службова видача» зазначається сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача»;
– у графі 7 «Сума розрахунків загальна» – загальна сума розрахунків проведених за день;
– у графі 8 «Сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість» – сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ);
– у графі 9 «Сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку)» – сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку) проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку);
– у графі 10 «Сума ПДВ» – заповнюється сума ПДВ, якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ;
– у графі 11 «Сума акцизного податку (іншого податку)» – вказується сума акцизного податку (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку) та/або інших податків та зборів;- у графі 12 «Видано при поверненні товару» – сума видана покупцям (клієнтам) при поверненні товару (наданої послуги).
У разі використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо (п. 7 глава 4 розд. ІІ Порядку).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.07).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області