Чи повинні фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік доходів та витрат?

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України містить наступні вимоги щодо підтвердження платниками податків показників, зазначених такими платниками у податковій звітності:
«44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.»
Принагідно повідомляємо, що зазначена норма Податкового кодексу України діє з 2011 року.

Згідно з пунктом 296.1 статті 296 Податкового кодексу України ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу (стаття 292 Податкового кодексу України).
Документами, які підтверджують дохід фізичної особи-підприємця є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.
Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – постанова № 148) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Така вимога стосується фізичних осіб-підприємців, які не застосують РРО/ПРРО на підставі постанови №1336.

Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному Податковим кодексом України (пункт 11 постанови № 148). Фізичні особи-підприємці касової книги не ведуть (пункт 39 постанови № 148).
Тобто фізичні особи підприємці, які не застосовують РРО/ПРРО (наприклад ФОП – платники єдиного податку першої групи) оприбутковують готівку шляхом ведення помісячного обліку доходів відповідно до пункту 296.1 Податкового кодексу України без заповнення касових книжок.

У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП – платником єдиного податку згідно пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.
У разі незастосування РРО/ПРРО згідно постанови КМУ №1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.
Довідково: лист ДПСУ від 13.01.2022 №453/7/99-00-05-01-07.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Значні суми податкового боргу можуть стати перепоною при виїзді керівника за кордон

Продовжити читати

За підсумками 2021-го року місцеві бюджети Волині отримали понад 6 мільярдів гривень податків

Упродовж 2021 року до місцевих бюджетів Волині сплачено понад 6 мільярдів
гривень податкових платежів, які адмініструє Головне управління ДПС у Волинській
області.
Це на понад 1 мільярд гривень більше проти попереднього фінансового року. Сума
отриманих громадами податкових надходжень на 20,9 відсотка перевищує показники 2020
року.
«Активна взаємодія з керівниками громад – важлива передумова залучення
додаткових надходжень до бюджетів громад. Сподіваємося, що ефективна практика обміну
інформацією між податковою службою та територіальними громадами матиме
продовження у нинішньому фінансовому році», – зазначає начальник Головного управління
ДПС у Волинській області Світлана Савчук.
Очільниця волинських податківців підкреслила, що фахівці податкової служби
завжди відкриті для конструктивного діалогу з лідерами місцевого самоврядування з
питань, що належать до компетенції ДПС.
«Серед головних чинників, що сприяють росту податкових доходів громад, – заходи
з легалізації робочих місць, впорядкування земельних відносин та офіційна реєстрація
бізнес-проєктів. Власне кроки кожної з громад у напрямку дотримання вимог закону всіма
господарюючими суб’єктами – основа бюджетної стабільності в майбутньому. Важливо, що
саме зараз держава запропонувала прийнятний механізм одноразового декларування
активів, що придбані за неоподатковані в минулому доходи», – наголосила Світлана
Савчук.
Нагадаємо, що громадяни, котрі в минулі податкові періоди придбали нерухомість,
землю чи інші активи за кошти, з яких не сплачено податки, можуть скористатися правом
на податкову амністію.
Зокрема, до 1 вересня 2022 року кожен, хто отримував доходи, які були приховані
від оподаткування, має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.
Щодо активів, які підлягають декларуванню у рамках податкової амністії, детальну
інформацію можна отримати у тематичному банері на субсайті Головного управління ДПС
у Волинській області та за номером телефону «гарячої лінії» (0332) 777-106, що працює
щосереди з 10.00 до 12.00.
Звертаємо увагу, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів
громадянами за 2021 рік. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік за  новою
формою  зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, котрі отримали
доходи, з яких торік  не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

До доходу ЮО – платника ЄП третьої групи включається відшкодована орендарем сума комунальних платежів

Cума комунальних платежів, яка згідно договору оренди відшкодовується орендарем окремо від орендної плати, включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи (орендодавця), – наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.
Відповідно до п.п. 2 п.292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку. До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ. Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ). Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 108.01.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії  ГУ ДПС у Волинській області

Які ставки збору з одноразового добровільного декларування визначені щодо валютних цінностей?

Продовжити читати

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування ТЗ, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за ФО?

У разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:-один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см. та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

 

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Який порядок заповнення книг обліку розрахункових операцій на господарську одиницю?

Продовжити читати

Який порядок заповнення книг обліку розрахункових операцій на господарську одиницю?

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що відповідно до п. 5 глава 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), використання книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:
-наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;
-здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;
-щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Перед початком використання КОРО на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору (п. 4 глави 4 розд. ІІ Порядку).
Заповнення КОРО на господарську одиницю здійснюється наступним чином:
-у графі 1 «Дата» – вказується день проведення розрахункових операцій;
– у графі 2 «Номер розрахункової книжки» – номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої розрахункової книжки та літери «к»;
-у графах 3 і 4 «Номер та серія розрахункової квитанції: першої, останньої» – реквізити розрахункових квитанцій проведених протягом дня (першої та останньої);
– у графі 5 «Сума готівки службове внесення» зазначається сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, яка вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення»;
– у графі 6 «Сума готівки службова видача» зазначається сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача»;
– у графі 7 «Сума розрахунків загальна» – загальна сума розрахунків проведених за день;
– у графі 8 «Сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість» – сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ);
– у графі 9 «Сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку)» – сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку) проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку);
– у графі 10 «Сума ПДВ» – заповнюється сума ПДВ, якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ;
– у графі 11 «Сума акцизного податку (іншого податку)» – вказується сума акцизного податку (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку) та/або інших податків та зборів;- у графі 12 «Видано при поверненні товару» – сума видана покупцям (клієнтам) при поверненні товару (наданої послуги).
У разі використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо (п. 7 глава 4 розд. ІІ Порядку).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.07).

 

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Спрощенці другої групи, які надають послугу доступу до мережі Інтернет, повинні перейти на третю групу

Продовжити читати

Фізичні особи зобов’язані повідомляти контролюючі органи про зміну даних

Продовжити читати