Волинські страхувальники спрямували на соціальні потреби понад 6.5 мільярда гривень єдиного внеску

За підсумками десяти місяців 2022 року волинські страхувальники перерахували на соціальні потреби 6 мільярдів 512 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Це на понад 1,9 мільярда гривень більше проти аналогічного періоду торік.

В умовах воєнного стану такий ріст сплати єдиного внеску – свідчення непохитної позиції роботодавців у питаннях захисту прав своїх працівників та підтримки держави, яка фінансує програми соціального захисту своїх громадян, – констатують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.

«Дотримання законодавчо визначених стандартів оплати праці – незмінна вимога до роботодавців, які використовують працю найманих осіб. І воєнний період не звільняє працедавців від виконання свого обов’язку щодо сплати єдиного внеску, оскільки держава потребує коштів для  підтримки соціально вразливих груп населення та не ухиляється від обов’язку забезпечувати пенсійні та соціальні виплати. Варто відзначити, що волинський бізнес переважно демонструє відповідальну позицію. Відтак – в області суттєвий ріст сплати єдиного внеску», – зазначає в.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Лисеюк.

Нагадаємо, що саме зараз податкова служба активно співпрацює із Держпраці  у рамках інформаційної кампанії  «Виходь на світло!» з тим, щоб захистити інтереси найманих працівників і залучити до бюджету вкрай потрібні для країни кошти.

Зокрема, у рамках кампанії «Виходь на світло!» ДПС надає інформаційну підтримку щодо ознайомлення громадян з вимогами законодавства про офіційне оформлення найманої праці, спільно з Держпраці аналізує виявлені порушення та працює на їх упередження.

Повідомляє Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

 

До уваги платників податків! Про дотримання Порядку заповнення реквізиту “Призначення платежу” розрахункових документів  у разі сплати податків

Головне управління ДПС у Волинській області з метою недопущення випадків обліку сплачених платіжних доручень як «нез’ясовані надходження», і як наслідок виникнення податкового боргу у платників, нагадує про необхідність дотримання вимог Наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту “Призначення платежу” розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами та доповненнями, а також звертає увагу на правильність заповнення поля № 2 розрахункового документа, а саме податкового номера платника або серії та номеру паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).

 

Управління економічного аналізу  ГУ ДПС у Волинській області

 

Чи повинні ФОП – платники ЄП третьої групи, які є платниками ПДВ, вести облік доходів та витрат?

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022, внесено зміни, зокрема, до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з абзацом другим – четвертим п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Перехід на спрощену систему оподаткування можливий лише один раз протягом календарного року

Тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) застосовуються з урахуванням особливостей, визначених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, до яких не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Для обрання або переходу на спрощену систему з особливостями оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву, за результатами розгляду якої вважатиметься платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу з наступного робочого дня після подання заяви.

Платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Поряд з тим, підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Кодексу встановлено обмеження щодо можливості для суб’єктів господарювання, які є платниками інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Враховуючи зазначене, платники інших податків і зборів, які у 2022 році скористались правом обрати спрощену систему з особливостями оподаткування та відмовились від її застосування, не можуть повторно протягом поточного календарного року зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу.

Додатково: Щодо неможливості повторного переходу протягом календарного року зі сплати інших податків і зборів на спрощену систему з особливостями оподаткування (єдиний податок третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу)  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/629084.html

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Легальна реалізація підакцизної продукції додала громадам Волині 117 мільйонів гривень

Упродовж січня-жовтня 2022 року громади Волині залучили 117 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції.

Сума залученого місцевими бюджетами роздрібного акцизу – майже на рівні минулорічних показників.

Оскільки лише легальна підакцизна продукція, тобто виготовлена та реалізована з дотриманням законодавчих вимог та стандартів, безпечна для споживання, у Головному управлінні ДПС у Волинській області просять громадян обов’язково звертати увагу на наявність у продавця такого товару ліцензії. Не менш важливо, щоб на кожній одиниці горілчаної продукції чи тютюнових виробів була марка акцизного податку встановленого зразка.

Така пильність убезпечить від споживання неякісного підакцизного товару, що може становити загрозу життю та здоров’ю, – застерігають у податковій службі.

Тим часом, ГУ ДПС у Волинській області систематично здійснює моніторинг за ситуацією на ринку реалізації горілчаної продукції та тютюнових виробів, зокрема на предмет дотримання вимог податкового законодавства господарюючими суб’єктами.

Нагадаємо, що в умовах воєнного стану Державна податкова служба забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Насамперед, перевірки закладів торгівлі та громадського харчування проводяться за скаргами громадян, у яких повідомляється про відмову суб’єкта господарювання у можливості проведення розрахунків за придбані товари (послуги) платіжною карткою, незастосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за продаж підакцизної продукції.

Якщо Ви володієте інформацією про реалізацію, зберігання пального та фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, реалізацію таких товарів особам, які не досягли 18 років, чи торгівлю пальним, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, варто повідомити про такі факти за номером (0332) 777-152  (управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області). Своє повідомлення Ви можете також надіслати поштою за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 4 (конфіденційність гарантується).

 

Сектор інформаційної взаємодії  ГУ ДПС у Волинській області

 

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання  першого будь-якого електронного документа

Як здійснюється електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом, та в яких випадках він припиняється?

Відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розд. І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Промислові будівлі та склади, що здаються в оренду, підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно

Чи виникає у платника обов’язок декларувати та сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в разі отримання у  власність будівлю, яка віднесена до групи “Будівлі промислові та склади” (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор) і частина приміщень у будівлі надається в оренду?

Підпунктом “є” пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу з об’єктів оподаткування Податком виключені будівлі промисловості, віднесені до групи “Будівлі промислові та склади” (код 125) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, у платника, основна діяльність якого класифікується у секції C КВЕД ДК 009:2010, будівля, яка перебуває у його власності, відноситься до групи “Будівлі промислові та склади” (код 125) Класифікатора, у разі надання платником податку приміщень у будівлі в оренду виникає обов’язок по нарахуванню податкових зобов’язань з Податку в частині зазначеної в договорі оренди площі будівлі.

Разом з тим, якщо згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно платник має у власності різні об’єкти нерухомості, зокрема, і такий об’єкт, як “будівля адміністративна”, за який у платника виникають податкові зобов’язання з Податку.

 

Сектор інформаційної взаємодії  ГУ ДПС у Волинській області

 

На Волині придбання ліцензій на реалізацію підакцизної продукції додало бюджету понад 19 мільйонів гривень  

Упродовж дев’яти місяців 2022 року господарюючі суб’єкти Волині сплатили до бюджетів усіх рівнів 19,2 мільйона гривень за придбані ліцензії на реалізацію підакцизної продукції.

Зокрема, в області понад 6 мільйонів гривень сплачено за отримані СГД ліцензії на оптову торгівлю алкоголем і тютюном. Громади отримали 11,2 мільйона від платників, які придбали ліцензії на право роздрібної реалізації горілчаної продукції та тютюнових виробів. Придбання ліцензій на реалізацію пального додало бюджету понад 2 мільйони гривень.

Наявність ліцензії для реалізації підакцизної продукції оптом та у роздріб – обов’язкова умова здійснення діяльності СГД, – нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.  Якщо продавець підакцизного товару не має відповідної ліцензії, то це ставить під сумнів якість пропонованих ним горілчаної продукції чи тютюнових виробів.

Отож, споживачі підакцизної продукції мають бути пильними і купувати горілчані чи тютюнові вироби у продавців, які мають ліцензію на такий вид діяльності. Така відповідальність убезпечить від споживання неякісної продукції, що може нести загрозу життю і здоров’ю, і сприятиме наповненню бюджету.

Споживачам також варто врахувати, що безпечна для життя і здоров’я підакцизна продукція на кожній одиниці спиртного чи тютюнових виробів обов’язково повинна мати марку акцизного податку встановленого зразка.

Якщо Ви володієте інформацією про реалізацію, зберігання пального та фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, немаркованих марками акцизного податку встановленого зразка, реалізацію таких товарів особам, які не досягли 18 років, чи торгівлю пальним, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, варто повідомити про такі факти за номером (0332) 777-152  (управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Волинській області). Своє повідомлення Ви можете також надіслати поштою за адресою: м. Луцьк, Київський майдан, 4 (конфіденційність гарантується).

 

Сектор інформаційної взаємодії  ГУ ДПС у Волинській області

Вперше мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, визначається за 2022 рік

За який рік та в які терміни вперше визначається мінімальне податкове зобов’язання та надсилається ППР ФО, які не зареєстровані як ФОП?

Вперше мінімальне податкове зобов’язання визначається за 2022 рік.

Фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, вперше отримують податкове повідомлення – рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, з 01.01.2023 по 01.07.2023.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ)

Відповідно до п. 64 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.
Платниками у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримують податкове повідомлення – рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, з 01.01.2023 по 01.07.2023.

Сектор інформаційної взаємодії  ГУ ДПС у Волинській області

Громади Волині отримали у розпорядження понад 400 мільйонів гривень плати за землю

Продовжити читати