Працівники Нововолинського міського центру соціальних служб взяли участь у онлайн-навчанні

/в /
Працівники Нововолинського міського центру соціальних служб взяли участь у онлайн-навчанні за програмою «Протидія торгівлі людьми і домашньому насильству». Отримали вичерпну, змістовну інформацію від спікерів заходу Віктора Вальчука, голови правління Волинської обласної правозахисної громадської організації «Велес+» та начальника відділу сімейної політики та протидії торгівлі людьми департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Яни Фурманюк.

Рятувальники нагадують про особливості безпечного використання святкової піротехніки

/в , /

Незабаром новорічна та різдвяна пора. Традиційно, щоб зробити  свято яскравішим, люди купують піротехнічні вироби. При неправильній експлуатації  феєрверків, бенгальських вогнів чи салютів здоров’я та життя людини може стати під загрозою. Адже внаслідок необережного та невмілого користування піротехнічними виробами можна отримати термічні опіки та інші травми.  Аби не трапилось біди, рятувальники спільно з представниками місцевих засобів масової інформації застерігають  громадян дотримуватись правил безпеки.

Перше, на що варто звертати увагу при купівлі піротехнічної продукції – цілісність виробу та упаковки, вікові обмеження, дату виготовлення, термін придатності, наявність інструкції українською мовою. Ця інформація дуже важлива, адже, перевіривши її, можна уберегти себе від купівлі пошкодженого, простроченого чи неліцензованого виробу. Зберігати феєрверки чи інші вироби треба у сухому місці, небезпечно ставити піротехнічних виробів біля обігрівачів і опалювальних приладів: батарей, електричних і газових печей.

Уже перед використанням піротехнічного виробу фахівці Головне управління ДСНС України у Волинській області закликають ознайомитися з покроковими інструкціями щодо його встановлення та приведення в дію. Забороняється запускати петарди, феєрверки, ракети з балконів чи у закритих приміщеннях. Запускати феєрверки слід на відстані не менше 100 метрів від будинків та інших об’єктів. Запалюючи феєрверк, не нахиляйтеся над ним, а постарайтеся відразу ж відійти на безпечну відстань – 30-50 метрів. До будь-якого піротехнічного виробу підходьте мінімум через дві хвилини після закінчення його роботи, а до багатозарядних краще не наближатися ще довше. Якщо салют не спрацював, не підходьте до нього близько 10-ти хвилин, оскільки існує велика вірогідність запізнілого вибуху. Пильно стежте за дітьми та не дозволяйте їм гратися з піротехнікою. Тут варто також не забувати й про безпеку глядачів. Для людей, які спостерігатимуть за феєрверками, повинне також бути відповідне місце за 15-20 метрів від пускового майданчика піротехнічного виробу. Піротехніку, яка спрацювала, гасіть, дотримуючись усіх можливих застережних заходів. Загальноприйнятий спосіб утилізації піротехніки такий: залийте її водою на дві години і лише після цього утилізуйте разом зі  сміттям.

Будьте обережні при використанні піротехнічних виробів. Пам’ятайте, що салюти, петарди, вогні мають стати окрасою свята, а не причиною трагічних випадків. Дотримуйтесь правил безпеки

Реєстр оперативних вакансій по підприємствах та установах Нововолинська, за інформацією центру зайнятості, станом на 13 грудня 2021 року

/в /

Продовжити читати

Лікарняні по непрацездатності внаслідок алкогольного сп’яніння не оплачуються

/в , /

Продовжити читати

Рятувальники провели екскурсію для студентів Нововолинського електромеханічного коледжу

/в /
14 грудня рятувальники провели для студентів Нововолинського електромеханічного коледжу екскурсію на базі 5 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області.
Рятувальники провели студентам екскурсію на території пожежної частини, продемонстрували пожежні автомобілі, розповіли про основні принципи роботи пожежної техніки та умови праці.
Екскурсія дуже зацікавила підлітків, вони виказували слова подяки співробітникам служби порятунку.

При здійсненні діяльності у сфері торгівлі, г/х та послуг проводити розрахунки необхідно з використанням РРО або ПРРО

/в /

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі –Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Яким чином здійснюється реєстрація РРО та взяття його на облік контролюючим органом?

/в /

Реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) за ідентифікатором форми J/F1311405.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДПС та надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.

Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.
Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку)за ідентифікатором форми J1413404 (далі – реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування.

Реєстрація резервного РРО для використання та зберігання у господарський одиниці, на якій використовується як основний програмний РРО, проводиться в порядку, визначеному розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Підприємцю-спрощенцю після припинення підприємницької діяльності необхідно подати податкову декларацію з Додатком 1

/в /

Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?

/в /

У разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація). При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори, – наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
-витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
-вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс).

Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок доповнено Додатком 59

/в /

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу платників податків, що Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 доповнено Додатком 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до наказу Держкомзему від 23 липня 2010 р. № 548.
Тобто, класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений Наказом № 548, припинив свою дію з 11.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. №483 затверджено форми типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема, передбачено, що код виду цільового призначення земель зазначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом № 548.

У формі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 р. №560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2017 року №9) також передбачено застосування кодів виду цільового призначення земель відповідно до Наказу № 548.
З метою реалізації рішень рад щодо встановлених ставок та пільг з плати за землю, а також уніфікованої системи декларування податкових зобов’язань слід користуватися інформацією з Додатку 59, в якому наведено порівняльну таблицю з відповідністю кодів виду цільового призначення земельних ділянок до УКЦВЗ (Наказ №548).

Крім того, на даний час з метою контролю за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати земельного податку, ДПС вживає заходи щодо приведення форми податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у відповідність до положень Порядку.
Довідково: лист ДПС України від 13.12.2021 №7482/7/99-000-04-01-02-07.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області