Який порядок заповнення книг обліку розрахункових операцій на господарську одиницю?
Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що відповідно до п. 5 глава 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), використання книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:
-наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;
-здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;
-щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Перед початком використання КОРО на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору (п. 4 глави 4 розд. ІІ Порядку).
Заповнення КОРО на господарську одиницю здійснюється наступним чином:
-у графі 1 «Дата» – вказується день проведення розрахункових операцій;
– у графі 2 «Номер розрахункової книжки» – номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої розрахункової книжки та літери «к»;
-у графах 3 і 4 «Номер та серія розрахункової квитанції: першої, останньої» – реквізити розрахункових квитанцій проведених протягом дня (першої та останньої);
– у графі 5 «Сума готівки службове внесення» зазначається сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, яка вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення»;
– у графі 6 «Сума готівки службова видача» зазначається сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача»;
– у графі 7 «Сума розрахунків загальна» – загальна сума розрахунків проведених за день;
– у графі 8 «Сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість» – сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ);
– у графі 9 «Сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку)» – сума розрахунків за ставкою акцизного податку (або іншого податку) проведених за день (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку);
– у графі 10 «Сума ПДВ» – заповнюється сума ПДВ, якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ;
– у графі 11 «Сума акцизного податку (іншого податку)» – вказується сума акцизного податку (якщо суб’єкт господарювання є платником акцизного податку) та/або інших податків та зборів;- у графі 12 «Видано при поверненні товару» – сума видана покупцям (клієнтам) при поверненні товару (наданої послуги).
У разі використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались декілька розрахункових книжок, записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо (п. 7 глава 4 розд. ІІ Порядку).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.07).
Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області
На яких СГ поширюються вимоги наказу Мінфіну від 03.09.2021 № 496 щодо ведення обліку товарних запасів?
Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що вимоги наказу Міністерства
фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних
запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку»
поширюються на:
*фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які
здійснюють:
-реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
-реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
-реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння,
дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
*фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані
платниками податку на додану вартість;
*фізичних осіб – підприємців – на загальній системі оподаткування, які здійснюють
діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу « InfoTAX »
Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області
Рятувальники нагадують про особливості безпечного використання святкової піротехніки
Незабаром новорічна та різдвяна пора. Традиційно, щоб зробити свято яскравішим, люди купують піротехнічні вироби. При неправильній експлуатації феєрверків, бенгальських вогнів чи салютів здоров’я та життя людини може стати під загрозою. Адже внаслідок необережного та невмілого користування піротехнічними виробами можна отримати термічні опіки та інші травми. Аби не трапилось біди, рятувальники спільно з представниками місцевих засобів масової інформації застерігають громадян дотримуватись правил безпеки.
Перше, на що варто звертати увагу при купівлі піротехнічної продукції – цілісність виробу та упаковки, вікові обмеження, дату виготовлення, термін придатності, наявність інструкції українською мовою. Ця інформація дуже важлива, адже, перевіривши її, можна уберегти себе від купівлі пошкодженого, простроченого чи неліцензованого виробу. Зберігати феєрверки чи інші вироби треба у сухому місці, небезпечно ставити піротехнічних виробів біля обігрівачів і опалювальних приладів: батарей, електричних і газових печей.
Уже перед використанням піротехнічного виробу фахівці Головне управління ДСНС України у Волинській області закликають ознайомитися з покроковими інструкціями щодо його встановлення та приведення в дію. Забороняється запускати петарди, феєрверки, ракети з балконів чи у закритих приміщеннях. Запускати феєрверки слід на відстані не менше 100 метрів від будинків та інших об’єктів. Запалюючи феєрверк, не нахиляйтеся над ним, а постарайтеся відразу ж відійти на безпечну відстань – 30-50 метрів. До будь-якого піротехнічного виробу підходьте мінімум через дві хвилини після закінчення його роботи, а до багатозарядних краще не наближатися ще довше. Якщо салют не спрацював, не підходьте до нього близько 10-ти хвилин, оскільки існує велика вірогідність запізнілого вибуху. Пильно стежте за дітьми та не дозволяйте їм гратися з піротехнікою. Тут варто також не забувати й про безпеку глядачів. Для людей, які спостерігатимуть за феєрверками, повинне також бути відповідне місце за 15-20 метрів від пускового майданчика піротехнічного виробу. Піротехніку, яка спрацювала, гасіть, дотримуючись усіх можливих застережних заходів. Загальноприйнятий спосіб утилізації піротехніки такий: залийте її водою на дві години і лише після цього утилізуйте разом зі сміттям.
Будьте обережні при використанні піротехнічних виробів. Пам’ятайте, що салюти, петарди, вогні мають стати окрасою свята, а не причиною трагічних випадків. Дотримуйтесь правил безпеки