При здійсненні діяльності у сфері торгівлі, г/х та послуг проводити розрахунки необхідно з використанням РРО або ПРРО

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами доповненнями (далі –Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Яким чином здійснюється реєстрація РРО та взяття його на облік контролюючим органом?

Реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) за ідентифікатором форми J/F1311405.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДПС та надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.

Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.
Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку)за ідентифікатором форми J1413404 (далі – реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування.

Реєстрація резервного РРО для використання та зберігання у господарський одиниці, на якій використовується як основний програмний РРО, проводиться в порядку, визначеному розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Підприємцю-спрощенцю після припинення підприємницької діяльності необхідно подати податкову декларацію з Додатком 1

Фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?

У разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація). При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори, – наголошують в Головному управлінні ДПС у Волинській області.

Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
-витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
-вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс).

Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок доповнено Додатком 59

Головне управління ДПС у Волинській області звертає увагу платників податків, що Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 доповнено Додатком 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до наказу Держкомзему від 23 липня 2010 р. № 548.
Тобто, класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений Наказом № 548, припинив свою дію з 11.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. №483 затверджено форми типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема, передбачено, що код виду цільового призначення земель зазначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом № 548.

У формі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 р. №560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2017 року №9) також передбачено застосування кодів виду цільового призначення земель відповідно до Наказу № 548.
З метою реалізації рішень рад щодо встановлених ставок та пільг з плати за землю, а також уніфікованої системи декларування податкових зобов’язань слід користуватися інформацією з Додатку 59, в якому наведено порівняльну таблицю з відповідністю кодів виду цільового призначення земельних ділянок до УКЦВЗ (Наказ №548).

Крім того, на даний час з метою контролю за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати земельного податку, ДПС вживає заходи щодо приведення форми податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у відповідність до положень Порядку.
Довідково: лист ДПС України від 13.12.2021 №7482/7/99-000-04-01-02-07.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Подати заяви ФОП для обрання спрощеної системи оподаткування можна до 16 грудня 2021 року

Головне управління ДПС у Волинській області наголошує, що відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог,
встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.00).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу « InfoTAX »

 

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

До бюджету Нововолинської громади спрямовано 15,9 мільйона гривень плати за землю

Протягом січня-листопада 2021 року до бюджету м. Нововолинська сплачено 15,9 мільйона гривень плати за землю. Сума сплаченої в місті плати за землю на 16,8 відсотка перевищує торішні показники.
Позитивну динаміку надходжень з плати за землю фіксують серед платників юридичних та фізичних осіб.

Зокрема, з початку року юридичні особи міста спрямували до місцевого бюджету понад 13,7 мільйона гривень, а фізичні особи – понад 2 мільйони гривень плати за землю.

Якщо належна вам земельна ділянка придбана за кошти, з яких не сплачено податків, саме час скористатися правом на одноразове добровільне декларування, – нагадують у Головному управлінні ДПС у Волинській області.
Щоб скористатися правом на податкову амністію до 1 вересня 2022 року потрібно заповнити в Електронному кабінеті та подати одноразову добровільну (спеціальну) декларацію, згодом сплатити передбачений спеціальний збір. Про
те, як це зробити правильно – детальна інформація в банері «Одноразове добровільне декларування».

 

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Чи зобов’язані СГ застосовувати РРО та/або програмні РРО при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів?

Пунктом 11 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не
застосовуються, зокрема, при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн,
цистерн, бочок та бідонів.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють
розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням
електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів
(наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з
приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції
на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому
порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі
– РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО
(далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних
розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у
випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому
порядку розрахункових книжок.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.03).
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу « InfoTAX »

 

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо ФО володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Фізичній особі необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо вона володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, – звертають увагу в Головному управління ДПС у Волинській області.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Волинській області

Чи створювати Z-звіт в кінці робочого, якщо протягом дня розрахункові операції не проводились?

Продовжити читати